Кримська Феміда, незважаючи на те що за вікном + 35°C, працює у посиленому режимі. Зокрема, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим 30 липня провів оперативну нараду та збори суддів апеляційного суду, на яких обговорили підсумки роботи суду за півроку. До участі у заході запросили Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів, суддю Верховного Суду України Ігора Леоновича Самсіна. В особистій розмові з прес-секретарем Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Ігор Леонович розповів про важливість проведення оперативних нарад, роль ВККС у вивченні питань застосування нових положень кримінального процесуального законодавства та про ідею створення Спілки суддів у відставці.
«Оперативні наради необхідні»
- - Ігоре Леоновичу, Ви бували раніше в Апеляційному суді Автономної Республіки Крим, як давно ?
В Апеляційному суді Автономної Республіки Крим останнього разу я був ще тоді, коли Верховний Суд України займався питаннями, пов’язаними з розглядом судами спорів під час виборчого процесу. Ми в апеляційному суді проводили семінарські заняття з приводу застосування законодавства про вибори.
- - На Вашу думку існує сьогодні потреба в організації оперативних нарад, на одну з яких Ви були запрошені до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, за участю суддів різних судових юрисдикцій та представників вищих судових інстанцій?
Переконаний, що такі оперативні наради необхідні. Я не кажу, що вони повинні проходити дуже часто, проте наради можуть бути щоквартальні чи піврічні. Збори суддів за участі керівників структурних підрозділів апаратів судів на оперативних нарадах дозволяють по-перше, встановити ті чи інші недоліки в роботі, по-друге, проаналізувати їх, а відтак і визначитися зі шляхами усунення недоліків. Отже проведення відповідних нарад сприяє покращенню організації роботи суду в цілому й відправленню правосуддя зокрема, що вкрай необхідно для системи, яка функціонує у цьому регіоні. Я також вважаю, що з приводу окремих питань на оперативні наради варто й досить корисно запрошувати представників вищих судових інстанцій, правоохоронних органів та інших державних органів для ефективнішої співпраці.
Дуже важлива роль у цьому процесі відводиться звісно ж голові суду: якщо він здатний належним чином організувати роботу, то це відчувається і в господарській діяльності, і в питаннях процесуальної діяльності усіх суддів.
- - Як Ви оцінюєте показники роботи Апеляційного суду Автономної Республіки Крим. Які недоліки в організації роботи Вами виявлені?
Повинен сказати, що не бачу вкрай негативних моментів чи вагомих недоліків. Звісно ж, не помиляється лише той, хто не працює, й на мою думку, незначні «огріхи», що мали місце в роботі суду, із приходом Валерія Івановича будуть усунені, адже саме керівник суду повинен першим бачити усі помилки та оперативно їх виправляти, до того як це стане відомо широкому загалу.
Взагалі ж потрібно більшу увагу приділяти інформуванню громадськості про діяльність судів та всіляко сприяти формуванню відкритого образу правосуддя, завдяки чому суспільство отримуватиме неупереджену, об´єктивну, правдиву інформацію про діяльність судової системи. Якщо виникає певний резонанс з того чи іншого приводу, то саме прес-служби судів повинні бути першоджерелом, яке надає достовірну інформацію. Я вважаю, що не зайвим буде нагадувати ЗМІ приклад міжнародного інформаційного агентства CNN, яке не оприлюднить інформацію, не перевіривши її.
- - Яким чином можна зменшити навантаження на членів ВККС, при розгляді скарг на дії суддів? Адже, при такому навантаженні важко приймати зважені рішення.
Ми працюємо над цим питанням. Для прикладу, нещодавно члени Комісії перебували із робочим візитом у США, який був присвячений якраз питанням дисциплінарної відповідальності суддів. Варто зазначити, що проблема у всіх одна – велике навантаження.
Так, вимушений констатувати, що до Комісії надходить багато скарг на неналежне ставлення судді до виконання професійних обов’язків, при цьому 90% - скарги, що стосуються саме процесуальних дій судді. Навантаження – більш ніж значене, однак із гордістю констатую: скоро два роки діяльності Комісії в новому статусі й увесь цей час ми успішно справляємося із таким навантаженням, працюємо злагоджено й постійно намагаємося удосконалювати свою роботу.
Комісією запроваджено практику розгляду скарг (заяв) щодо поведінки судді одним блоком на засіданні, якщо викладені в скарзі мотиви й доводи не дають підстав для висновку про необхідність проведення додаткових перевірок. Але наголошу: кожне звернення є предметом розгляду Комісії на засіданні, а до того ретельно перевіряється членом Комісії, за його дорученням – дисциплінарними інспекторами. Будь-хто з членів Комісії має право запитати певну інформацію, зажадати роз’яснень, уточнень фактів і обставин для вирішення скарги стосовно дій судді, крім того, ми звертаємося із запитами та за роз’ясненнями і до громадян, і до різних громадських організацій, в тому числі правозахисних. Що стосується процесуальної діяльності судді під час розгляду справи, яка перебуває в його провадженні, то контроль за такою діяльністю не входить до функцій Комісії, оскільки втручатися у здійснення правосуддя законом забороняється будь-якому суб’єкту.
- - Громадяни звертаються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів із скаргами на втручання у автоматизовану систему документообігу? Які заходи застосовує Комісії аби захистити систему?
З такими питаннями звісно звертаються. Особисто я відповім: будь-яке втручання в будь-яку автоматизовану систему помітне і спеціалісту одразу зрозуміло хто і навіщо «заходив» до системи, тож ніяких особливих заходів захисту системи не потрібно. Інша річ, внутрішні організаційні питання, які стосуються навантаженості суддів. Якщо, для прикладу, суддя виходить із відпустки, а йому автоматизована система відразу розподілила 300 справ, багато з яких є складними і потребують чимало часу для вивчення, то в такому разі варто було б зробити перерозподіл і я не вбачаю в цьому випадку загрози об’єктивності й неупередженості розподілу справ. В іншому випадку, втручання в систему немає жодного змісту: справу розглядатиме той суддя, якому цю справу розподілила автоматизована система.
А з цього й випливає головне: у всіх суддів права та обов’язки рівні, кожен суддя повинен впоратися із покладеними на нього обов’язками, якісно розглядати справи незалежно від їх складності, а тому надважливим для нас, Комісії, стоїть питання кваліфікації суддівського корпусу.
Професіоналізм суддів – це те, над чим ми працюємо й до чого прагнемо, адже професійний суддя – це якісне судочинство, а відповідно стабільність громадянського суспільства.
- - Сьогодні загальнодержавною тенденцією є проведення масштабних реформ у багатьох галузях. Суттєві зміни вже торкнулися судової системи та представників адвокатської діяльності. Зокрема, щодо Кримінального процесуального кодексу у новій редакції. Вітчизняні юристи та іноземні експерти, які вивчали проект нового КПК, вважають його революційним. А як вважаєте Ви? Яким чином відбуватиметься навчання за новим Кодексом і яка роль ВККС в цьому процесі?
5 липня 2012 року Президент України видав доручення, за яким Вища кваліфікаційна комісія суддів України визначена головним координатором із проведення перепідготовки суддів, працівників правоохоронних органів, пенітенціарної системи та адвокатів з питань застосування нових положень кримінального процесуального законодавства.
Важливо, що Президент відмітив безумовну і головну роль у цьому процесі суддівського корпусу й Комісії, як органу, покликаного формувати професійний суддівський корпус, адже нова редакція Кримінального процесуального кодексу містить ряд новел, з якими судді раніше не працювали: розширюється система запобіжних заходів, не пов’язаних з триманням під вартою, з’являєтьcя новий учасник кримінального процесу - слідчий суддя, буде втілюватися процес змагальності та інші.
Я впевнений, що ВККС на найвищому рівні виконає свій обов’язок координатора проведення перепідготовки, більш того, безпосередньо візьме у вивченні нового КПК активну участь, адже положення нової редакції Кримінального процесуального кодексу стосуватимуться не лише судів, а й інших учасників кримінального провадження. Тому варто стимулювати вироблення єдиного підходу і єдиного праворозуміння й правозастосування норм КПК усіма учасниками провадження задля ефективного вирішення можливих проблем у його застосуванні всіма зацікавленими суб’єктами.
- - Ви один з ініціаторів створення спілки суддів у відставці, якою Ви бачити роль цієї громадської організації, чи потрібна вона?
У свою чергу, суддів у відставці потрібно підтримувати, не забувати про них, адже вони не один десяток років свого життя віддали служінню Феміді. Суддів у відставці варто залучати до нашого життя, до наставництва, влаштовувати зустрічі із суддями, вони ж бо можуть поділитися неоціненним досвідом із молодими суддями.
Наразі є така ідея створення Спілки суддів у відставці, і я думаю, вони будуть із задоволенням долучатися до неї і допомагати в реалізації ідей спілки.
«Не можемо тиснути на кандидатів на посаду судді вперше, місце роботи – це добровільний вибір кожного»
Однак ми намагаємося брати лише позитивний досвід зі всіх країн світу, а за результатами добору минулого року набралися досвіду й цього року процедуру добору оптимізували, удосконалили, в результаті чого дещо ускладнили, зокрема в частині складення кваліфікаційного іспиту. Таке право Комісії надав закон, а тому кандидати повинні об’єктивно оцінювати свої знання, навички й чітко усвідомлювати пройдуть вони цей іспит чи ні. Це закономірний процес, такий же, як і в інших державах світу, коли відбір стосується посади судді чи адвокатської діяльності.
Деякі новели в порядку добору вже принесли свої позитивні плоди. Цього року тестування кандидати складали 5 червня в м. Києві та в одному приміщенні і вже ввечері того ж дня ми мали інформацію про тестування 3.5 тис. осіб. Результати тестування засвідчили експерти з міжнародної організації, які працювали разом з нами. Цікавий факт, що два експерти-тестологи не є юристами, вони – математики. Адже результат тестування - це сукупність складних математичних формул і недоліки в тестуванні виявляються шляхом їх застосування з використанням об’єктивних критеріїв та даних. Ми ж отримали позитивну оцінку експертів і задоволені, що автоматизована система нас не підводить.
Наразі важко сказати, який результат принесуть нововведення щодо порядку складення кваліфікаційного іспиту. В принципі, я так бачу з тієї інформації, яка надходить до ВККС, що кандидати надають цьому дуже велике значення та посилено готуються до іспиту.
Для нас це вже позитив, який свідчить про те, що Комісія досягає своєї мети – одержати кваліфікованого, грамотного суддю.
- За новою системою підбору кандидатів на посаду суддів, як буде вирішено питання призначення суддів в «не престижні» райони. До прикладу, в автономії існують віддалені районні центри, куди не знайшлось бажаючих зайняти посаду судді, в той час, як місцеві кандидати не змогли подолати тестові випробування.
Перше за все потрібно розуміти, що судова система не оперує поняттям «престижу» судів за критерієм їх місцезнаходження, а кандидати повинні усвідомити, що і статус судді не залежить від місцезнаходження суду, і посада судді є рівною як у віддаленому районі області, так і в самому центрі міста. Він, як майбутній суддя, повинен відповідати основним вимогам, якісно виконувати свої обов’язки, постійно працювати над підвищенням своєї кваліфікації і розуміти, що суддя може зробити кар’єру – і перевестися на роботу територіально в інший суд, як з’явиться вакансія, і піднятися по кар’єрним сходинкам аж до Верховного Суду України.
Ми ж у свою чергу не можемо нікого примушувати, не можемо тиснути на кандидатів, місце роботи – це добровільний вибір кожного, але повинні обирати людей, які бачать перспективу й бажають працювати. В нашій компетенції лише ініціювати вирішення питань щодо належного матеріального забезпечення та фінансування цих регіонів – так, для прикладу, у судді повинне бути службове житло, але лише службове, якщо він просувається по кар’єрі, то це житло залишається для його наступника.
«Істина не терпить зволікань»
- Наскільки мені відомо Ви походите зі славного козацького роду Григорія Самсіна, який брав участь у походах із Богданом Хмельницьким. А Ваші предки свого часу займалися юриспруденцією. Чи вбачаєте у цьому певну закономірність?
Завдячуючи своєму двоюрідному брату, я знаю історію свого роду. Він з’ясував, що існує згадка про покозаченого шляхтича Триліської сотні Гришка Самсона та його брата в переписі Білоцерковського полку (1648-1712). Він брав участь у походах разом з Богданом Хмельницьким, а згодом осів в селі Тишиця поблизу Львова, звідти і пішов наш рід.
За словами істориків, існує певна закономірність у тому, що через кілька поколінь представник роду повернувся в місця, де колись жили його предки.
Оскільки Гришко Самсон та його брат були освідченими козаками і служили писарями, то звернувшись до істориків та геральдистів, з’ясувалось що вони мали і власний герб. На гербі зображений Самсон у срібній одежі, який роздирає пащу золотому леву; щит, увінчаний сталевим лицарським шоломом; жовто-блакитні клейноди; срібний меч із золотим руків’ям, на нього накладено золоті терези. Коли геральдисти відновлювали герб, вони добавили до нього терези, що є символічним для майбутніх поколінь нашого роду. На синій стрічці золотом зображений девіз: «VERITAS ODIT MORAS» (істина не терпить зволікань).
Істину, і бажано без зволікань, хочуть знати всі. Я вважаю «найвищим пілотажем» для судді, коли дві сторони після закінчення судового процесу дякують судді. Особисто у мене були такі справи.
Якщо так триватиме і надалі, і буде така злагодженість та бажання працювати самовіддано й у співпраці, то високий показник ефективності роботи Апеляційного суду Автономної Республіки Крим стане стабільною величиною.
_03_03.png)
