Інтерв`ю, №37 (1024) 10.09—16.09.2011
МАРИНА ЗАКАБЛУК
Найспекотніша пора в Криму —літо. Мільйони туристів приїжджають на півострів, аби провести відпустку поблизу моря. Проте, коли одні відпочивають, інші починають працювати в напруженому ритмі. Це стосується і кримської Феміди, якій у цей період додається роботи. Та й в інші пори року справ вистачає, зокрема пов’язаних із землею та правом власності. А взагалі-то, як розповів у ексклюзивному інтерв’ю «ЗіБ» голова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Сергій ЛУНІН, у них немає нерезонансних справ: наприклад, за останній рік практично всі справи, які тут слухали, викликали суспільний інтерес. Також Сергій Вікторович, який два роки тому очолив установу, повідав про те, як «відкривав» судову систему півострова для представників ЗМІ та що йому вдалося зробити для кримської Феміди за цей час.
«Коли колектив згуртований, працівники самі виконують свої обов’язки згідно з буквою закону»
— Сергію Вікторовичу, хотілося б розпочати нашу розмову з питання про кар’єру. У 1990-х роках ви працювали у Військовому суді Сімферопольського гарнізону. Чому ви обрали саме військовий суд? Надалі не захотіли продовжувати кар’єру в одному з військових апеляційних судів?
— Я закінчив військовий інститут і випускався як офіцер юстиції. У 1987 році розпочав кар’єру у Військовому суді Читинського гарнізону, де набув безцінного практичного досвіду. Згодом мене перевели до Військового суду Cімферопольського гарнізону. Взагалі, до військового суду я потрапив завдяки тому, що закінчив юридичний факультет. У військових судах було не так багато справ, а я хотів підвищувати свою кваліфікацію, саме тому вирішив перевестися до суду загальної юрисдикції. Тому свою суддівську кар’єру я продовжив уже у Верховному суді АР Крим (нині — Апеляційний суд АРК).
— Два роки тому ви очолили цей суд. Адміністративна посада для вас не нова, адже тривалий час ви були заступником голови. Чи важко керувати судом апеляційної інстанції? Що ви зробили для реалізації першочергових завдань?
— Суд — це насамперед колектив суддів та інших працівників. Кожен з них — особистість, яка потребує поваги та індивідуального підходу. Я переконаний, що суд зможе ефективно діяти лише тоді, коли в ньому працюватимуть однодумці. Тому, звичайно, важко знайти підхід до кожного працівника. Коли колектив згуртований, а всі ланки працюють як одне ціле, тоді працівники самі виконують свої обов’язки згідно з буквою закону. Я у свою чергу зробив усе можливе для того, аби створити суддям та працівникам Апеляційного суду АРК комфортні умови для роботи.
— А що саме вам удалося зробити для покращення атмосфери в суді, його облаштування? Наприклад, в Апеляційному суді Чернігівської області судді захоплюються мистецтвом — на стінах висять картини, діє фотовиставка робіт самих суддів. Також біля входу до суду — пандус для людей з особливими потребами, на кожному поверсі — інформаційні стенди для суддів. Є в них і спеціально обладнана зала для дистанційного допиту свідків або потерпілих, щодо яких ужито заходів безпеки. Чим може похвалитися ваша обитель Феміди?
Забезпечення всіх необхідних умов для роботи суддів та апарату сприяє ефективній та плідній роботі. Будинок нашого суду відповідає всім сучасним стандартам та вимогам, які висуваються до приміщень судових установ. До того ж сам будинок не споруджувався спеціально для суду, тому нам доводиться його постійно вдосконалювати. В Апеляційному суді АРК належним чином облаштовані зали судових засідань, забезпечено технічне оснащення. Працює система оновлення інформаційно-правового забезпечення ділової та правової інформації «Ліга: закон», яка встановлена як у комп’ютерах суддів, так і в нарадчих кімнатах. Є в нашому суді також і пандус для людей з особливими потребами, а стіни кабінетів прикрашають картини та фотороботи, авторами деяких із них є самі судді.
«Прозорість і публічність допоможуть викоренити корупцію в судах усіх інстанцій»
— Чи не виникають певні незручності через те, що Апеляційний суд АРК розташований у двох приміщеннях та ще й у різних містах: Сімферополі та Феодосії?
— У час технічного прогресу спілкування між членами цивільної палати у Феодосії та керівництвом Апеляційного суду АРК не викликає труднощів. Ми налагодили тісну співпрацю, у нас не виникає жодних незручностей. У Феодосії колегії суддів цивільної палати розглядають справи зі східних районів Криму, наприклад з Керчі. Погодьтеся, було б складно людям долати більше 200 км, аби потрапити на засідання суду в Сімферополі.
— Як давно у вашому суді сформовано спеціалізовану судову палату в кримінальних справах, чим вона відрізняється від звичайної судової палати у кримінальних справах?
— Офіційно вона була сформована 5 серпня 2010 року рішенням загальних зборів суддів Апеляційного суду АРК. Суддям спеціалізованої судової палати в кримінальних справах передаються для розгляду справи про адміністративні правопорушення, які надійшли до суду з апеляційною скаргою, протестом прокурора на постанову судді, матеріали судового контролю за законністю процесуальних дій і рішень органу дізнання, слідчого прокурора.
— Очоливши Апеляційний суд АРК, ви вирішили «відкрити» для журналістів судову систему Криму. Як нам відомо, ви були одним з перших, хто за всі роки незалежності України провів для представників ЗМІ прес-конференцію. Також ви клопотали, аби журналістам дозволили бути присутніми на засіданнях Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Севастопольського апеляційного округу. З якою метою здійснювалися ці заходи? Чи Апеляційний суд АРК і досі плідно співпрацює з журналістами?
— На жаль, у нашій країні в багатьох громадян склалося хибне враження щодо об’єктивності та справедливості української Феміди. На мою думку, це є результатом недостатньої поінформованості суспільства про діяльність того чи іншого суду та судової системи в цілому. Саме прозорість і публічність допоможуть викоренити корупцію в судах усіх інстанцій, покладуть більшу відповідальність на суддів, а громадяни володітимуть інформацією про стан справ у судах, а також знатимуть, як захистити свої права.
На прес-конференції ми намагалися дати представникам ЗМІ вичерпну інформацію про стан справ у Апеляційному суді АРК та відверто відповіли на поставлені питання. До того ж «відкривати» судову систему Криму я почав із себе, оприлюднивши свою біографію та декларацію про доходи. Вважаю, що всі судді повинні подавати декларацію про доходи. На загальних зборах суддів Апеляційного суду АРК ми дійшли висновку, що це може припинити всі пересуди про хабарництво серед суддів. Думаю, цим учинком суддя може довести свою безкорисливість і чесність, тим самим продемонструвавши, що йому нема чого приховувати.
На даний момент ми «реанімували» офіційний сайт Апеляційного суду АРК. На інтернет-ресурсі можна знайти інформацію про сам суд: історію і сучасність, новини із зали засідань, резонансні справи, відомості про керівництво суду. Окремими розділами розміщена корисна інформація для громадян, вичерпні відомості для журналістів, які бажають висвітлити те чи інше судове засідання, та багато іншої корисної інформації, яка постійно оновлюється та доповнюється.
— Чи пропонували вам перевестися до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ? Ви не хотіли б працювати в столиці?
Я народився та виріс у Криму. Я люблю свій край, і мені подобається моя робота.
«Суддя, складаючи присягу, повинен усвідомлювати відповідальність, яку на нього покладає держава»
— Яка штатна чисельність суддів у вашій установі? Чи є вакансії? Якщо так, то чи планується найближчим часом поповнення рядів Апеляційного суду АРК? Чи існує у вас плинність кадрів?
— Сьогодні в Апеляційному суді АРК працює 74 судді. 17 посад — вакантні. 62% від загальної кількості суддів становлять жінки. За останні два роки ми прийняли на роботу 12 суддів. На відміну від багатьох українських судів, у 2010 році (під час масових звільнень суддів, що було пов’язано зі зміною законодавства) в нас пішла на заслужений відпочинок тільки одна суддя, та й то через вік.
— Чи є ефективною діяльність Центру підвищення кваліфікації суддів на базі Апеляційного суду АРК? Чи часто до вас звертаються судді з першої інстанції по методичну допомогу?
— Періодично ми виїжджаємо в суди першої інстанції для надання методичної допомоги на місцях. Також у нас є судді-куратори, які в будь-яку хвилину готові надати консультацію з того чи іншого питання. Щомісяця проводяться семінари, на яких судді першої інстанції мають можливість обговорити актуальні питанні, якщо потрібно — отримати індивідуальні консультації та методичну допомогу, яка знадобиться безпосередньо під час судового процесу. До того ж при обранні тематики та складанні плану семінарів ми завжди враховуємо думку наших колег із судів першої інстанції.
Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ на базі Центру підвищення кваліфікації провів уже два семінари, на яких судді отримали роз’яснення щодо окремих позицій. Центр підвищення кваліфікації суддів на базі Апеляційного суду АРК працює і надає неоціненну допомогу суддям під час їхньої нелегкої щоденної роботи. Адже, звернувшись до центру, судді завжди можуть отримати методичну допомогу, фахову консультацію спеціаліста та пораду колеги.
— Продовжуючи тему кваліфікації служителів Феміди, хотілося б поцікавитися: як ви вважаєте, чи потрібно підвищувати мінімальний вік тих, хто має намір стати суддею (з 25 років, наприклад, до 30)? Адже інколи молодим суддям не вистачає досвіду впоратися з певною справою. До речі, приклад «справи Юлії Тимошенко» показав, що молодим суддям іноді важко розглядати резонансні справи. Де шукати вихід з подібних ситуацій? Адже автоматизована система не враховує такий критерій, як «досвід судді».
— Взагалі, немає такого поняття, як «молодий суддя». Кожен суддя, складаючи присягу, мусить усвідомлювати всю відповідальність, яку на нього покладає держава.
— Як ви ставитеся до того, що голову суду усунули від вирішення питання, хто прийде працювати в суд. Раніше ж, зокрема на засіданнях кваліфкомісії, у голів судів запитували, чи підтримують вони кандидатуру того чи іншого претендента на мантію.
— Я думаю, рано чи пізно кваліфікаційна комісія повернеться до цього питання. Це все напрацьовується з певним досвідом.
— Багатьом охочим одягти мантію не під силу було впоратися з кваліфікаційними іспитами, які проводила Вища кваліфікаційна комісія суддів, аби заповнити 686 вакансій. Серед тих, хто не дійшов до фінішу в боротьбі за суддівську посаду, і помічники законників, працівники апарату суду. Чому особи, які працюють у судовій системі, поступилися знаннями іншим кандидатам? Чи багато представників кримських судів (помічників, працівників апарату, секретарів засідань) потрапили до резерву на зайняття вакансій?
— Я не можу однозначно відповісти, чому ті чи інші претенденти не склали іспиту, це швидше питання до них. Наприклад, тільки у 2011 році 9 працівників апарату Апеляційного суду АРК успішно склали кваліфікаційний іспит. Тепер вони здійснюють судочинство в першій інстанції.
«У нас позитивно ставляться до технічних новинок, які дозволяють розширити можливості судочинства»
— Для вітчизняної Феміди завжди була болючою тема фінансування, судам іноді не вистачає коштів не те що на придбання нової техніки, а й на «дрібнички»: марки, конверти, канцелярське приладдя. Яка ситуація з фінансуванням у вашому суді?
— Апеляційний суд АРК фінансово забезпечений так, як і інші суди України. Останнім часом відчуваються позитивні зміни в цьому напрямку. Ми сподіваємося, що після прийняття закону «Про судовий збір» ситуація покращиться. Гадаю, цей акт не зумовить докорінних зрушень, однак він містить низку прогресивних змін, що дозволить дещо покращити фінансування. Одержані кошти будуть спрямовані на зміцнення матеріально-технічної бази судів і забезпечення правосуддя в цілому. Гроші від оплати витрат на ІТЗ спрямовуються на інформування учасників судових процесів про хід і результати розгляду справ, виготовлення та видачу копій судових рішень, створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, сучасних систем фіксування судового процесу тощо.
— Як в Апеляційному суді АРК приживається автоматизована система документообігу? Чи вдається забезпечити об’єктивний та неупереджений розподіл справ поміж суддями?
— Автоматизована система документообігу не досконала, як і будь-яка інша. Їй властиві як негативні, так і позитивні моменти. Подекуди так трапляється, що на одного суддю випадає 50 справ, а на іншого — 5. Я впевнений, що з часом усі недоліки будуть усунені й робота автоматизованої системи документообігу тільки покращиться.
— Ви очолили суд за рік до того, як відбулися кардинальні зміни — набрав чинності закон «Про судоустрій і статус суддів». З якими позитивними і негативними моментами після «переформатування» зіткнулися апеляційні суди, зокрема й ваш?
— Я переконаний, що обговорювати позитивні чи негативні боки будь-якого закону варто до його прийняття, а після ухвалення його потрібно виконувати.
— Як ви ставитеся до «дива техніки», яке застосовують, наприклад, росіяни: дистанційний допит потерпілих, підсудних, свідків за допомогою відеоконференц-зв’язку?Адже ж в Україні часто трапляються випадки неможливості тих чи інших осіб учасно прибути на засідання. А в деяких судах навіть така ситуація: через велику відстань між судом та СІЗО автозаки доставляють підсудних лише за графіком (наприклад, раз у тиждень), під який повинні підлаштовуватися судді, відкладаючи всі інші справи. Якщо не за допомогою техніки, то як вирішувати такі проблеми?
— Час не стоїть на місці й ставить нові вимоги до оснащеності всіх сфер життєдіяльності, зокрема й судової системи. У судах тепер використовується автоматизована система документообігу, що дозволяє фіксувати рух тієї чи іншої справи. Відповідно до закону в нашому суді застосовується так звана аудіофіксація ходу судового розгляду. Простіше кажучи, це звуковий запис усього, що відбувається в залі засідань під час процесу. Якщо раніше секретарю судового засідання доводилося від руки заносити в протокол пояснення учасників засідання, то тепер вони автоматично фіксуються на комп’ютері. Диск із аудіозаписом долучається до матеріалів справи. Така система виключає помилки секретаря та знімає претензії сторін на зразок «я такого не говорив».
У нашому суді позитивно ставляться до будь-яких технічних новинок, які дозволяють розширити можливості третьої гілки влади в захисті прав і свобод людини. Можливо, і в нашому суді незабаром з’явиться комплекс відеоконференц-зв’язку, що дозволить у ході судових засідань здійснювати допит учасників процесу, які перебувають поза межами приміщення суду.
«У Криму немає нерезонансних справ»
— Як ви ставитеся до того, що кількість рад суддів зменшилася до 4, а кількість членів кожної — по 11 осіб? Те, що голів судів не можуть обирати до рад суддів, — позитив чи негатив проведених змін?
— Усі зміни прописані у відповідному законодавстві, яке, я знову ж таки повторюю, потрібно виконувати, а не обговорювати.
— Органи суддівського самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Раніше в Криму був свій орган суддівського самоврядування, тепер ваш регіон у Раді суддів загальних судів представляє Надія Масалигіна із Залізничного райсуду м.Сімферополя. Чи важче стало вирішувати питання внутрішньої діяльності судів?
— Рада суддів України і Рада суддів загальних судів працюють цілеспрямовано. Тому ми не бачимо жодних проблем при вирішенні ними того чи іншого питання.
— Не так давно Рада суддів загальних судів перевіряла, як організовано роботу в Апеляційному суді Вінницької області. Голова цієї установи поплатилася адмінпосадою. Чи планується перевірка вашого та інших судів автономії? Які недоліки в роботі Апеляційного суду АРК ви бачите самі, але не можете їх виправити чи то через брак коштів, чи то через недосконалість законодавства?
— За останні роки Апеляційний суд АР Крим двічі проходив комплексну перевірку і двічі суд найвищої інстанції надавав нам методичну допомогу. Варто зазначити, що робота судів Криму значно покращилася, звичайно, залишилися певні проблеми, проте позитивні зміни відчутні. Недоліки в роботі суду є, проте ми намагаємося їх долати. Ми достойно пройшли перевірки, особливо другу, повторну, тим самим показавши, як уміємо усувати недоліки в роботі.
— Крим — місце відпочинку багатьох туристів, земля тут — на вагу золота. Розкажіть про специфіку розгляду справ у автономії. Як ви думаєте, чи відрізняються кримські справи від столичних? Яка категорія справ, так би мовити, найпопулярніша в Криму? Чи правда, що найбільше роботи в судах автономії — в період курортного сезону, коли решта судів України «відпочивають»?
— Ви майже самі відповіли на запитання. Левова частка справ, що розглядається суддями Апеляційного суду АР Крим, пов’язана із землею та правом власності. Кримські справи від столичних нічим особливо не можуть відрізнятися, адже законодавство в нас одне, тому алгоритм вирішення справ теж один. Хіба що в Криму суди досить часто розглядають справи за участю громадян Росії, які є власниками квартир, земельних ділянок та іншої нерухомості поблизу моря.
— Чи часто в Криму слухають резонансні справи? Які саме? Чи складно їх розглядати, які небезпеки чатують при цьому на суддю?
- У нас немає нерезонансних справ. За останній рік в Апеляційному суді АРК практично всі справи були резонансними і викликали суспільний інтерес. Наприклад, гучна «справа громадянина Росії Олександра Меркулова», якого підозрювали у спробі вбивства. «Справа Олексія Загорулька», водія автомобіля. Чоловік потрапив у ДТП, в результаті якого загинув його пасажир — віце-консул Китаю. «Справа помічника джанкойського міжрайонного прокурора Заїра Мемедляєва», який збив на смерть 17-річну дівчину, та інші справи. До того ж практично на всі рішення в резонансних справах не було апеляцій прокурора, що свідчить про те, що прокуратура погоджувалася майже з кожним вироком нашого суду.
«Якщо суддя піддався впливу, він повинен піти у відставку»
— 1 липня набрав чинності закон «Про засади запобігання і протидії корупції». Чи часто кримських суддів звинувачують у корупції? Що найчастіше штовхає суддів на хабар? Які запобіжні заходи вживаються для запобігання корупції у вашому регіоні? Наприклад, деякі з ваших колег запровадили таке нововведення: на столах лежать таблички з написом «Ведеться відеоспостереження».
— Гадаю, що одним лише написом «Ведеться відеоспостереження» зупинити корупцію неможливо. Корупція — поняття економічне, і тут варто ставити питання про фінансування судів, тобто про неналежне фінансування. Коли помічник прокурора отримує як заробітну плату понад 4 тис. грн., а суддя (призначений на 5-річний строк) близько 2,5 тис. грн., то чи може це зупинити корупцію? Потрібно, аби закон «Про судоустрій і статус суддів» у частині матеріального забезпечення суддів чимскоріше розпочав свою роботу.
— У столиці суддям часто надається особиста охорона, адже непоодинокими є випадки замаху на їх життя, псування їхнього майна. Чи трапляються такі випадки в Криму? Як можна захистити представниківтретьої гілки влади від помсти осіб, не задоволених рішенням суду? Які заходи для цього повинна вживати держава? Чи достатньо сьогодні суддям державних гарантій, передбачених законодавством?
— У 1990-ті роки у разі розгляду «бандитської» справи судді надавалася особиста охорона. Сьогодні таких випадків у Криму немає. А всі гарантії для представників третьої гілки влади передбачені чинним законодавством.
— Ви як голова суду чи суддя відчували коли-небудь тиск із боку будь-яких політичних сил? Чи залишаються фактори, які негативно впливають на незалежність суддів?
— Особисто на мене ніхто й ніколи не чинив жодного тиску. Я вважаю: якщо суддя піддався впливу, він повинен залишити свою роботу і піти у відставку.
— Які риси характеру повинні бути притаманними голові суду, аби він міг отримати перемогу в боротьбі з проблемами, що виникають під час діяльності суду?
— Передусім — це наполегливість і рішучість у прийнятті рішень.
— Сьогодні готується проект нового Кримінального процесуального кодексу. Як ви думаєте, чи забезпечить він реальну змагальність сторін? Які новели КПК підуть на користь вітчизняній Феміді? З якими труднощами можуть зіткнутися суди при реалізації положень нового КПК? Яких норм сьогодні не вистачає українському кримінальному судочинству?
— Якщо говорити про певні новели, то перш за все варто зазначити, що змінюються порядок судового розслідування і порядок судового розгляду, вдосконалюється процедура оскарження судових рішень, уводиться поняття угоди між підозрюваним та потерпілим. Угода примирення між прокурором і підозрюваним означає визнання вини.
Вводиться поняття «безперервності», при якому суддя не має права братися за справу, допоки не буде закінчений розгляд попередньої. Проте тут виникають певні труднощі, адже діє автоматизована система документообігу, буває, що на суддю сьогодні припадає відразу кілька справ.
У проекті КПК передбачений суд присяжних, переважно для осіб, яким загрожує довічне ув’язнення. Спрощується сам процес розгляду справи. Також пропонується повністю відмінити додаткові розслідування, передбачено суттєві скорочення строків кримінального розслідування. Усе це інновації нового зразка, які відповідають європейським та світовим стандартам.
Щодо норм, яких сьогодні не вистачає, то про це вже недоцільно говорити, адже ми стоїмо на порозі введення нового КПК, він міститиме ряд істотних змін
— І наостанок: якою ви бачите Феміду, зокрема і ваш суд, через 5—10 років? Що б ви хотіли побажати читачам нашої газети, більшість із яких — служителі Феміди?
— Працівники суду — це фахівці, які віддають знання й досвід нелегкій та надзвичайно вагомій місії захисту конституційних прав і свобод людини, утвердженню принципу верховенства права і справедливості. Усім суддям насамперед бажаю мудрості в прийнятті рішень, невичерпної енергії в нашій діяльності на благо України. Хотілося б, аби кожен суддя був еталоном чесності та порядності.
Хочу також подякувати всім жінкам-суддям, які становлять більшу частину людей у мантіях, за їх нелегку й таку важливу роботу. Щодня їм доводиться приймати складні, об’єктивні та принципові рішення, вершити людські долі. Кожній притаманний високий професіоналізм та ті людські риси, без яких неможливо собі уявити справжнього захисника законних прав та інтересів кожного учасника процесу.
_03_03.png)
