Апеляційний суд АР Крим відхилив апеляційну скаргу Віталія Храмова на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя. Суд першої інстанції відмовив йому у відкритті провадження по справі, що підтверджувала б перебування Храмова в Криму в 1991 році і отримання на даній підставі українського громадянства.
В апеляційній скарзі Віталій Храмов просив суд скасувати судове рішення Центрального районного суду м. Сімферополя, яким йому було відмовлено у відкритті провадження цивільної справи.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Віталія Храмова є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у відкритті провадження у цивільній справі, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення юридичного факту проживання на території України для іноземців не тягне правових наслідків для підтвердження належності до громадянства.
Згідно матеріалів справи, Віталій Храмов у 2004 році на підставі неправдивих документів отримав паспорт громадянина України, а у 2007 році цей документ було вилучено на підставі перевірки УМВС України м. Севастополь. Крім того, подальшими перевірками було встановлено, що Храмов у 2005 році отримав паспорт громадянина Російської Федерації в Єсенкутському відділі внутрішніх справ Ставропольського краю.
Між тим, на час звернення до суду позивач був і залишається громадянином Росії (відповідні документи містяться у матеріалах справи), тобто іноземцем. Отже навіть встановлення юридичного факту постійного проживання на території України на 24 серпня 1991 року, не є підставою для іноземців прийняття до громадянства України, згідно ст. 9 Закону України «Про громадянство України».
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів відхилила доводи апеляційної скарги заявника щодо відсутності у законодавстві заборони на отримання громадянства України, оскільки іноземці можуть бути прийнятими до громадянства України не у судовому порядку, а згідно вищенаведеної норми закону, лише після виходу з громадянства іншої держави.