ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
(CASE OF FIRMA VERITAS, TOV v.
Заява № 2217/07
Стислий виклад остаточного рішення від 15 травня 2012 року
10 квітня 2008 року Верховний Суд України скасував рішення Дніпропетровського апеляційного суду та Вищого господарського суду України і залишив в силі рішення суду першої інстанції від 30 травня 2007 року.
Підприємство-заявник подавало до суду першої інстанції також інші позови до підприємства «Е».
Підприємство-заявник скаржилося до Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) за п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) на те, що в першому провадженні Верховний Суд України вдруге розглядаючи справу підприємства-заявника, перевищив свої повноваження, коли, скасувавши рішення апеляційної та касаційної інстанцій, залишив в силі рішення суду першої інстанції.
Європейський суд визнав порушення п.1 ст. 6 Конвенції в зв’язку з тим, що Верховний Суд України, постановивши рішення у справі заявника, вийшов за межі своїх повноважень, які встановлено в Господарсько-процесуальному кодексі.
Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:
«1. Оголошує скаргу за пунктом 1 статті 6 Конвенції стосовно того, що Верховний Суд України не був «судом, встановленим законом» під час нового розгляду справи у першому провадженні прийнятною, а решту скарг у заяві – неприйнятними;
2. Постановляє, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції;
3. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач має сплатити компанії-заявнику 1 500 (одна тисяча п’ятсот) євро відшкодування моральної шкоди, разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись; ця сума має бути конвертована в українські гривні за курсом на день здійснення платежу ;
(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
4. Відхиляє решту вимог підприємства-заявника щодо справедливої сатисфакції.»
_03_03.png)
