ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
СПРАВА «Трофімова та Зилькова проти України»
(case of Trofimova and Zylkova v. Ukraine)
У серпні 2001 року пані І.З. звернулася до Феодосійського міського суду з позовом до заявниць.
Справа розглядалася також Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, Верховним судом України та Апеляційним судом Запорізької області, який діючи в якості суду касаційної інстанції, 9 листопада 2007 року ухвалив остаточне рішення у справі.
Заявниці поскаржилися до Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) за п.1 ст.6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у зв’язку з тривалістю розгляду позову, поданого у 2001 році, та за ст. ст. 14, 17 та ст.. 1 Першого протоколу до Конвенції, посилаючись на результати розгляду їх справи.
З огляду на обставини справи, а саме на те, що основні затримки у провадженні були спричинені тривалим розглядом справи апеляційним і касаційним судами, Європейський суд встановив порушення п.1 ст.6 Конвенції в зв’язку з незабезпеченням національними судами розгляду справи в “розумний строк».
Європейський суд встановив порушення ст.. 13 Конвенції з огляду на відсутність обставин, які б змусили його відступити від своїх своїх висновків у справах щодо України стосовно відсутності засобів юридичного захисту від надмірної тривалості провадження в Україні.
Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує скарги заявниць за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції стосовно тривалості провадження та відсутності ефективних засобів юридичного захисту щодо цього прийнятими, а решту скарг у заяві – неприйнятими;
3. Постановляє, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції;
4. Постановляє, що мало місце порушення статті 13 Конвенції;
5. Постановляє, що
а) упродовж трьох місяців держава-відповідач має сплатити кожній заявниці по 700 євро відшкодування моральної шкоди, а також по 50 євро компенсації судових витрат разом із будь-яким податком, який може бути нарахований на зазначені суми; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
б) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти;
6. Відхиляє решту вимог заявниць щодо справедливої сатисфакції.
_03_03.png)
