СПРАВА «ТЕСЛЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ»
CASE OF TESLENKO v.
13 листопада 2003 року заявника було оглянуто лікарем, який встановив наявність у нього на обличчі та тілі певних ушкоджень. Проведені в подальшому три судово-медичні експертизи підтвердили наявність у заявника ушкоджень, які не могли бути завдані внаслідок випадкового падіння, а могли були завдані наручниками та внаслідок побиття, а також застосування інших заходів фізичного впливу.
25 грудня 2003 року прокуратура Солом’янського району м. Києва порушила кримінальну справу за скаргами заявника на погане поводження.
У подальшому справа за обвинуваченням працівників міліції Т. і З. у перевищенні влади та службового становища, що спричинило тяжкі наслідки, неодноразово поверталась судами на додаткове розслідування.
21 липня 2009 року заявник подав до Голосіївського районного суду м. Києва, в якому перебувала кримінальна справа щодо працівників міліції Т. і З., заяву, в якій відкликав свої свідчення проти цих працівників і відмовився від подальшої участі у розгляді цієї справи.
Станом на день винесення рішення Європейським судом з прав людини (далі – Європейський суд) справа ще розглядалась Голосіївським районним судом м. Києва.
До Європейського суду заявник скаржився за такими статтями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція): ст. ст. 3 і 13 – щодо його катування працівниками міліції та непроведення за цим фактом ефективного розслідування; підп. «с» п. 1 і п. 2 статті 5 – щодо незаконності його затримання та нероз’яснення йому причин такого затримання; п. 1 і підп. «b», «c» і «d» п. 3 ст. 6 – щодо несправедливості судового провадження в кримінальній справі щодо нього та відсутності доказів для його засудження.
Порушення статті 3 Конвенції було встановлено з огляду на те, що у справі було підтверджено отримання заявником тілесних ушкоджень під час його перебування в міліції та що державою-відповідачем не було надано обґрунтованих пояснень щодо їх походження. З огляду на характер заходів фізичного впливу, про які стверджував заявник і застосування яких не було спростовано державними органами в ході розслідування відповідної скарги, а також цілі їх застосування, Європейський суд дійшов висновку, що поводження, якого зазнав заявник з боку працівників міліції, прирівнюється до катування.
Порушення статті 3 Конвенції було встановлено також у зв’язку з неефективністю розслідування за скаргами заявника про погане поводження, зокрема, оскільки розслідування справи, що тривало більше 7 років, не просунулось далі, аніж розгляд справи судом першої інстанції; справа неодноразово поверталась на додаткове розслідування; повнота та достовірність судово-медичних експертиз ставилась під сумнів слідчими, які неодноразово допитували експертів і призначали додаткові експертизи; протягом тривалого часу не забезпечувалась явка свідків у судові засідання, що негативно вплинуло на їх здатність пригадати події.
2. Оголошує скарги щодо стверджуваного катування заявника працівниками міліції та відсутності ефективного розслідування цього твердження прийнятними, а решту скарг у заяві – неприйнятними;
3. Постановляє, що заявника було піддано катуванню в порушення статті 3 Конвенції;
4. Постановляє, що мало місце порушення статті 3 Конвенції у зв’язку з відсутністю ефективного розслідування тверджень заявника про його катування працівниками міліції;
5. Постановляє, що немає необхідності розглядати скаргу щодо цього за статтею 13 Конвенції;
6. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач повинна сплатити заявникові 20000 (двадцять тисяч) євро відшкодування моральної шкоди разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись на цю суму; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти.»