flag Судова влада України

СПРАВА «СЕРГІЄНКО ПРОТИ УКРАЇНИ»

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

СПРАВА «СЕРГІЄНКО ПРОТИ УКРАЇНИ»

CASE OF SERGIYENKO v. UKRAINE


 (Заява № 47690/07)

 

Стислий виклад рішення від 19 квітня 2012 року

9 жовтня 2002 року в результаті наїзду автомобіля під керуванням пана Б. на сина заявника, останній помер.

11 жовтня 2002 року Жовтневим районним відділом Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області було порушено кримінальну справу щодо пана Б. у зв’язку з вчиненням ним дорожньо-транспортної пригоди та ненаданням допомоги сину заявника.

15 жовтня 2002 року заявника було визнано цивільним позивачем в рамках кримінального провадження.

Після проведення численних судових експертиз та неодноразового передання справи під час досудового слідства іншому слідчому, 9 жовтня 2008 року розслідування було завершено та справу було передано до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу, який рішенням від 9 грудня 2009 року визнав пана Б. винним у вчиненні злочину та призначив йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки та присудив на користь заявника відшкодування моральної та матеріальної шкоди. 3 лютого 2010 року апеляційний суд Дніпропетровської області ухвалив остаточне рішення в справі, залишивши без змін рішення суду першої інстанції.

Таким чином, тривалість провадження в справі становила більше семи років.

До Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) заявник скаржився за п. 1 ст. 2 та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) на тривалість кримінального провадження та розгляду цивільного позову в рамках кримінального провадження.

Європейський суд з огляду на обставини справи, а саме загальну тривалість провадження, недоліки досудового слідства, що були визнані самими державними органами, та відсутність комплексного підходу до збирання доказів у досудовому слідстві, яка виявлялася в неодноразовому призначенні експертиз одного виду кожним слідчим, який приймав справу до свого провадження, визнав порушення статті 2 Конвенції в процесуальному аспекті у зв’язку з недотриманням державою обов’язку провести ефективне розслідування обставин смерті сина заявника.

  

РОЗГЛЯНУВШИ СПРАВУ, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД

     «1.   Оголошує одноголосно заяву прийнятною;

2.      Постановляє шістьма голосами проти одного, що мало місце порушення статті 2 Конвенції в процесуальному аспекті;

3.      Постановляє шістьма голосами проти одного, що немає потреби розглядати скаргу за пунктом 1 статті 6 Конвенції».