ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
СПРАВА «НАКОНЕЧНИЙ ПРОТИ УКРАЇНИ»
CASE OF NAKONECHNYY v. UKRAINE
(Заява № 17262/07)
Стислий виклад остаточного рішення від 26 січня 2012 року
28 квітня 2001 року прокуратурою було порушено кримінальну справу щодо заявника.
4 лютого 2002 року справу було передано до Міжгірського районного суду Закарпатської області для розгляду.
Після неодноразового перегляду справи 13 липня 2010 року районним судом було винесено виправдувальний вирок.
У подальшому справа розглядалась апеляційним судом Закарпатської області, а станом на день постановлення рішення Європейським судом з прав людини (далі – Європейський суд) перебувала на розгляді у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Тривалість провадження, що розглядалась Європейським судом, становила близько 10 років та 6 місяців.
До Європейського суду заявник скаржився за п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) щодо надмірної тривалості кримінального провадження щодо нього. Також заявник стверджував про інші порушення.
З огляду на обставини справи, а саме тривалість розгляду справи судами, а також з урахуванням своєї прецедентної практики в аналогічних справах Європейський суд встановив порушення п.1 ст. 6 Конвенції у зв’язку з незабезпеченням державними органами провадження в справі заявника в розумний строк.
РОЗГЛЯНУВШИ СПРАВУ, ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД ОДНОГОЛОСНО:
«1. Оголошує скаргу за пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо надмірної тривалості кримінального провадження прийнятною, а решту скарг у заяві – неприйнятними;
2. Постановляє, що у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції;
(а) протягом трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику 3200 (три тисячі двісті) євро відшкодування моральної шкоди, які мають бути конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу, плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з цієї суми;
(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до повного розрахунку на вищезазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, плюс три відсоткові пункти;
4. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.»